Наші випускники

Марвін Бац

Після завершення навчання в 10 класі Німецької школи міста Києва у 2015 році, я переїхав до Німеччини, де почав підготовку до Абітуру. Так як я вже тоді знав, що хочу мати технічну спеціальність, я пішов навчатись до спеціалізованого технічного коледжу в Мюнхені. Там за 2 роки я склав фаховий Абітур, а ще за рік загальні іспити на атестат зрілості. У жовтні 2018 року розпочав навчання в університеті Мюнхена на факультеті по автомобільній техніці.

В останні роки навчання був задіяний в студентському проекті університету «Формула» та мав нагоду взяти участь у міжнародному змаганні із зібраним власними силами прототипом гоночного автомобіля. Це дало змогу налагодити контакти в сфері індустрії та забезпечити можливість писати дипломну роботу в BMW Motorsport. Чим я наразі і займаюсь.

В ДСК я досі ціню те, що ця школа була тоді як родина і я з усіма дружив. З деякими учнями я досі, 8 років після випуску, регулярно підтримую контакт.

Ян Фельдхузен

Привітики, мене звати Ян. У 2021 році разом з іншими чотирма моїми однокласниками у розпал пандемії я складав іспити Абітур у Німецькій школі. Того року, щоб скласти ці іспити, студенти ще мали летіти в Німеччину. Але через COVID-19 нам дозволили, дякувати Богу, складати їх в Києві. Екзаменатори із Саксонії підключались до нас через Zoom.

Після Німецької школи в Києві я вступив до Лейденського університету в Гаазі. Там я навчаюсь на факультеті з безпеки, це підтема політології та міжнародних відносин, та вивчаю широкий спектр тем, пов’язаних з питанням безпеки: від війни та миру, тероризму та радикалізму, та кібербезпеки, до пов’язаних з цим економічних питань та міжнародного права, а також природні та рукотворні катастрофи. Це все дуже цікаво.

Також я насолоджуюсь своїм університетським життям у прекрасній Гаазі разом з багатьма новими знайомими. Цього літа я вже отримаю диплом бакалавра, але й ще досі маю відчуття, ніби я щойно випустився зі школи. Наступною в планах стоїть магістратура.

Александр Людвіг

Мене звати Александр Людвіг. Я народився 11 липня 2000 року у Пномпені, столиці Камбоджі.

З 2014 по 2017 роки я навчався у Німецькій школі. Потім переїхав до Баварії, де у 19 років склав свій Абітур.

Наразі я студент і вчусь на вчителя гімназії з предметів французька мова та історія. Це мій 6 семестр в університеті ім. Юліуса Максиміліана в м. Вюрцбург.

Моє бажання  одного дня самому стати вчителем, зародилось не в останню чергу завдяки одному з моїх колишніх вчителів.

Марія Трайс

Мене звати Марія Трайс. У вересні 2011 року я пішла у перший клас Німецької школи міста Києва і мала навчатись у цій школі до самого Абітур у літку 2023 року. На жаль, сталось інакше, ніж планувалось, і я була змушена через вторгнення російських військ в Україну у лютому 2022 року переїхати до Німеччини. В Пассау я склала Абітур та вже другий семестр вивчаю економіку і управління підприємством/політекономію  в тутешньому університеті.

Спочатку я дуже сумувала за Німецькою школою міста Києва, особливо за своїми однокласниками. Перехід з маленької школи, де ти маєш тісні відносини з кожним однокласником та багатьма учителями, до великої державної гімназії потребував певного періоду, щоб адаптуватись. Проте я ніколи не відчувала, що рівень моєї підготовки недостатній для навчання у Німеччині. Особисто мені перехід дався досить легко. Думаю, що і в багатьох інших було так само.

Я неймовірно вдячна Німецькій школі за чудові шкільні роки та за можливість (якою, на жаль, не вдалось скористатись), складати Абітур в Україні.

Пауль Танненбергер

Привіт,

я Пауль, випускник Німецької школи м. Києва 2022 року. Після складання Абітуру, я переїхав до Берліна, де спочатку знайшов невеличкий підробіток у сфері гастрономії. Так я досить швидко виявив свою пристрасть до кулінарії і наразі прохожу стажування на кухаря у одному французькому ресторані.

Леня Малхін

Мене звати Леня Малхін, зараз (у 2024) мені вже 21 рік, а в період з 2014 по 2018 я навчалась у Німецькій школі міста Києва.

В цій школі я отримала неповну середню освіту, після чого я із сім’єю переїхала назад до Німеччини, де за три роки склала Абітур. Так як не мала жодної гадки, що я хочу робити після Абітуру, то перший рік волонтерила у Німецькому об’єднанні з порятунку життя, коротко DLRG, для чого переїхала у першу власну квартиру в м.Мьольн.

Тут я швидко знайшла свою другу домівку, яку за рік мала залишити, так як пішла навчатись на вчителя початкових класів у місті Росток. Провчившись три семестри я вирішила для себе, що це все ж таки не мій шлях і на початку 2024 повернулась назад до Мьольну.

Зараз я регулярно даю уроки з плавання при DLRG та займаюсь репетиторством, щоб з користю використати той час, поки знову почну навчання у вересні.

Про дні, проведені в Києві, я маю лише позитивні спогади. Я була в такому віці, коли в мені відбувалось багато змін і я багато чому вчилась, і я думаю, що в першу чергу цьому посприяли мої вчителі. Хочу сказати, що не в кожній школі можна з директором у власному підвалі пограти на більярді, або прийти до класного керівника в гості, щоб напекти печива.

Я буду завжди згадувати цей час із великою вдячністю.

Данило Огородов

Мене звати Данило Огородов і я вивчаю молекулярні біотехнології в Технічному університеті м. Мюнхена. Чотири з половиною роки я провчися в Німецькій школі в Києві, де мене дуже добре підготували до Абітуру.

Тут я зустрів багато класних вчителів та учнів, які разом створили у школі дуже особливу, дружню атмосферу співпраці. Я радий, що мав змогу відчувати цю атмосферу. Більш за все мене тішить, що ця шкільна спільнота незалежно від тяжких обставин (спочатку пандемія коронавірусу, а потім російське вторгнення) досі збереглась і пропонує дітям та підліткам такі ж можливості для їх майбутнього як і раніше.

Олександра Калашнікова 

Мене звати Олександра Калашнікова. Мій старт у доросле життя розпочався досить унікально, адже мені  через глобальну пандемію Covid19  довелося швидко адаптуватися до нової ситуації. І мій іспит Abitur, і процес вступу до майбутнього університету проходили в режимі онлайну. Та одразу після закінчення школи я дізналася, що мене прийняли на навчання до Віденського університету економіки та бізнесу! Через обмежений рух між Австрією та Україною у мене було багато труднощів із поданням документів на студентську візу. Однак зараз я можу впевнено сказати, що всі зусилля були того варті і я дуже задоволена своїм навчанням.

Зараз я навчаюсь у двох університетах: на 3-му курсі в Національному економічному університеті Києва, де я вивчаю маркетинг, а також на 1-му курсі в Університеті економіки у Відні, де я вивчаю економіку та соціальні науки. У ці дні, коли я пишу свого листа до школи, обидва університети працюють у дистанційному режимі, що дає мені можливість відвідувати лекції онлайн вдома, в Києві. А у березні я планую переїхати до Відня.

Я вдячна, що Німецька школа Києва дала мені можливість навчатися в цих двох університетах і хороший старт у життя. Я дуже сумую за нашими вчителями та сімейною атмосферою школи.

Кіра Євсєєва

Привіт, мене звати Кіра! Мені 17 років і я зараз вивчаю економіку та соціальні науки у Відні. Я навчалася півтора року в Німецькій школі м. Києва, але мала залишити її у 2017 році через перехід у другу школу. DSK я знайшла багато нових друзів, сумую за всіма вчителями та однокласниками, а також за атмосферою.

Федор Черінко 

Після того, як я склав випускні іспити (Abitur), будь-які двері стали для мене відчинені. Тому спочатку я вирішив зосередитись на підготовчих курсах (у Німеччині) до технічних предметів. Там я зміг чітко зрозуміти, що саме буду вивчати в університеті. Згодом я зупинився на вивченні інформатики в Технологічному університеті у Карлсруе. Зараз я живу в будинку музиканта і розпочав навчання в університеті.

Тара Мальхін

З часу, як тут розмістили мій останній пост, багато чого відбулось. Навесні 2023 року після 9 семестрів навчання я склала свій перший державний іспит. Після того я зі своїм хлопцем та нашими двома кішками, Моцартом і Шубертом, переїхала до району Амберг-Зальцбах у Вехньому Пфальці. Перший рік мого стажування в початковій школі м. Фрайхунг майже завершився. І хоча, це досить виснажливо, проте ніколи не буває нудно!

Аіяна Швеє

Моє ім’я Аіяна, мені 15 років і з цього року я навчаюсь у 10 класі Німецькій школі міста Бухарест. До цього я провела чудові 5 років у Німецькій школі Києва, але мої батьки були вимушені переїхати з робочих обставин. Ті, хто хоча б раз переїжджали, знають, що це суттєві зміни і спочатку дуже не просто налагодити контакти. Приблизно через 2 місяці я адаптувалась, знайшла друзів і зараз мені подобається кожного дня ходити до Німецької школи у Бухаресті. Та все ж я сумую за часом, проведеним у Німецькій школі Києва, за однокласниками/ друзями, учителями і атмосферою у школі.

Катаріна Граф 

Я провела два чудових роки у Deutsche Schule Kyjiw, де отримала ступінь MSA. Після цього, в 2016 році, повернулася до Берліну, щоб закінчити середню школу. У 2018  успішно склала іспити та переїхала в Магдебург, де зараз вивчаю медичну інженерію.

.