З-під пера директора_30.06.2023

30.06.2023

З-під пера директора

Шановна шкільна громадо!

01 вересня 2022 р. розпочався надзвичайний навчальний рік, який сьогодні щасливо завершується. Ми багато чого досягли та пережили разом, і ситуація, в якій опинилася наша школа, не завжди була легкою.

Оглядаючись назад: 01 серпня 2022 року Геральд Мібс, який багато років був директором школи,  був змушений покинути нас. Директорці української програми Олені Ковальчук довелося зайняти цю складну посаду в ще більш складний час, паралельно зі своїми звичайними обов’язками, а також планувати і готуватися до нового навчального року. Ніхто не знав, як все буде і що на нас чекає, але всім було зрозуміло, що опускати руки і здаватися не можна. DSK, як німецько-українська міжкультурна школа, несла відповідальність за себе і за учнів, які хотіли прожити цей навчальний рік разом з нами. Тож ми, напружені та схвильовані, ступили у непевні часи.

Перші тижні склалися для нас добре, погода була гарною, війна здавалася далекою, а колектив працював дисципліновано і якісно над шкільною освітою дітей. Структура школи змінилася настільки, що я був призначений новим директором DSK, усвідомлюючи відповідальність і будучи неймовірно вдячним за чудову роботу, яку Олена Ковальчук зробила для школи за цей час.

Потім настала зима, і попереду був неймовірно складний час. Немає потреби повторювати, який складний період пережила школа та всі члени шкільної спільноти. Ми повинні були боротися, бути креативними, використовувати всі наші сили, щоб пережити цей час. Відчуваючи біль, ми знайшли щось дуже важливе – ми знайшли себе. Спільнота об’єдналася, підтримуючи один одного і знайшовши свій мир у часи цієї жахливої війни, яку нам нав’язала росія. Виживання стало життям, тож разом ми повернули життя і радість у школу і святкували неймовірні свята, такі як День святого Мартіна, День святого Миколая та Різдво. Ми довели собі, що час DSK ще не закінчився, а що навіть у найгірші часи ми дотримуємось і зберігаємо свої улюблені традиції.

Це бажання вело нас вперед і допомогло вистояти навіть у таку сувору зиму. Ми організували ліхтарі, генератори, Інтернет-зв’язок та акумулятори, щоб школа могла продовжувати жити і мати майбутнє. Нас підтримали багато друзів звідусіль, колишні колеги з-за кордону й інші німецькі школи з усього світу. Список допомоги довгий, і ми безмежно вдячні за кожен прояв надії, який з’являвся на нашому шляху навіть у найтемніші часи.

Сила і міць, які ми змогли почерпнути від нашої спільноти, надали нам впевненості в собі, щоб показати зовнішньому світу, що може Німецько-українська школа і на які чудеса вона здатна. Школа успішно взяла участь у конкурсі іноземних шкіл, організованому Торгово-промисловою палатою ФРН, підтримала День безпечного Інтернету поліції Саксонії та презентувала себе та свою успішну роботу на найбільшій німецькій освітній виставці «Didacta».

З кожною подією зростала віра в себе й переконання, що наша надзвичайна робота не тільки відповідає відмінним освітнім стандартам Федеративної Республіки Німеччина, а й нашому уявленню про спільноту та згуртованість.

Частиною цієї спільноти є також наші онлайн-класи. Про них теж не забували в цьому навчальному році, провівши безліч уроків в очному форматі за місцем їх знаходження. Німецько-українська школа не забуває жодного зі своїх членів, незалежно від того, як далеко їх закинула доля.

Війна навчила нас радіти простим речам і бути вдячними за те, що ми маємо. Відчуття захищеності в спільноті стало найважливішим здобутком нашої школи і, мабуть, – разом  з наполегливістю продовжувати свою справу, не здаватися, йти до кінця – найбільшим внеском у те, що сьогодні, в цей день, ми успішно завершуємо такий важкий рік.

Я хотів би подякувати всім співробітникам за їхню роботу, часто в надскладних умовах і з готовністю йти на жертви, яка є унікальною в німецькій шкільній системі за кордоном. Я дякую учням за їхню щоденну відданість і життя, яке вони вдихають у школу щодня, наповнюючи її сміхом і радістю. І я дякую батькам за довіру, яку вони мали до школи навіть у найскладніші часи.

На цьому навчальний рік закінчується. Попереду канікули, і я бажаю кожному члену шкільної спільноти відпочити та набратися сил для майбутніх звершень.

Наступний навчальний рік буде нічим іншим, як продовженням нашої, насиченої злетами й падіннями, історії. Багато нових дітей прийдуть у нашу школу, нові вчителі збагатять наш колектив. Ми знову зростатимемо і разом пройдемо наступний навчальний рік.

Так само, як і цього року, ми подолаємо всі виклики в наступному навчальному році і станемо сильнішими, ніж до цього.

Я пишаюся і зворушений тим, що йтиму цим шляхом разом з усіма вами і, як директор, докладу всі свої сили й уміння на благо «Німецько-української міжкультурної школи в м. Києві».

Я бажаю вам і вашим сім’ям всього найкращого. Бережіть себе. Я з нетерпінням чекаю на зустріч з вами у вересні.

Щиро ваш,

Віллі Йозеф Вольфрід Врубель
Директор

30.06.2023