#Мамаслет в гостях у німецького дитячого садка KITА
03.10.2018
Для будь-яких батьків відвідування класних дитячих садочків (ми, на щастя, потрапляємо лише в такі) чреваті бажанням одразу вести дитину сюди і тут наповнювати її знаннями за новими методиками. Цього тижня ми були у чудовому німецькому дошкільному закладі KITA, що є частиною Німецької школи Києва (Deutsche Schule Kiew), про яку ми вам теж розповідали.
Сад в цьому приміщенні живе вже 10 років. Тут затишно, продумано і все перевірено роками. Так, дійсно, на першому поверсі смачно пахне рибою і рисом. А на другому поверсі вже жваво розбігаються по своїх групах різновікові діти.
Верхній одяг і взуття вони залишають у величезних шафах, після чого йдуть до груп.
Сад приймає дітей з 7:30, що зручно для батьків, які працюють в центрі міста. Сніданок о 8:30.
Я, як людина творча, одразу помічаю безліч дитячих творів на стінах і на підлозі. Тут і малюнки, і багатоповерхові будівлі з пап’є-маше, вироби з каштанів, якісь навіть наукові роботи та проекти прикрашають стіни.
Хтось може сказати − це захаращення простору і там живе пил. Я вас запевняю: її там немає, а ось дух фольклору, креативу присутній у повітрі, та музи відвідують тамтешніх дітей набагато частіше, ніж в порожніх коридорах з голими стінами. Я в цьому впевнена.
Ми знайомимося з директором саду. Дуже усміхнена молода німкеня, яка добре говорить російською мовою, кличе нас в групу, на перше заняття − мова.
Окремий скляний кабінет директора знаходиться саме в цій групі. І це не страшне закрите приміщення з довгим столом, а наповнений сонцем простір за скляною перегородкою. Тут велика бібліотека дитячих німецьких книг та ігор. Все це в розпорядженні дітей та вихователів. Хоча бачу, всі видання пронумеровані з німецькою скрупульозністю 🙂
Діти сидять у колі, у кожного в руці свій музичний інструмент. У вихователя в руках гітара і всі голосно співають вітальну пісеньку, потім починається музична казка, в якій кожному відведена роль. Діти в захваті.
Пісні німецькою мовою, але є приспів українською, російською та англійською. Пісні співають різні, їх багато, адже саме через музику краще запам’ятовується мова. Заняття тривають від 20 до 35 хвилин, після – вільний час і діти збираються на прогулянку. Одягаються всі самі.
Вихователька каже, що акцент робиться на самостійності. Як писала Марія Монтессорі: “Допоможи мені зробити це самостійно.” Потім, хто одягнувся, біжить вниз у двір. А хто має складності зі шнурками та куртками, намагається здолати їх з десятої спроби. Розглядаю шафу, а там цікава картина: 30 пар гумових чобіт та захисні костюми в повний зріст дитини. В садочку гуляють у будь-яку погоду, на кшталт європейців. А вогкість і сльоту теж поважають − це весело, головне одягнутися належно. На майданчику чудово – сонце прикрашає природу фільтрами краще мого Інстаграму.
Майданчик для прогулянки тут, напевне, найкращий з тих, що я бачила. Однозначно у топовій позиції. Він закритий, безпечний, навколо житлові будинки, але між ними та дітьми високий паркан і дерева.
Територія зелена, як парк, високі каштани. Років за 30 їм точно. Газон, кущі. Зона з піском, гойдалками. Все нове, з правильних матеріалів.
А найкрутіше − натягнутий між деревами канат для ходьби, слеклайн. Зверху висить ще один, тому можна триматися руками і просто балансувати. Діти там так і виснуть, як горобці.
Але насправді, тут є спеціальні циркові заняття, де вчать жонглювати, тримати баланс і будувати піраміди. Ще є заняття з карате. З незвичного − гончарство, швейна майстерня для старших діток, заняття по роботі з деревом.
Повертаємося назад в приміщення. У середній групі нас зустрічає викладач, німець, він усміхнений, ввічливий і очі у нього випромінюють позитив. Одразу зрозуміло, що йому цікаво з дітьми. Він пропонує хлопцям вивчити каштани із закритими очима – руками. А потім походити ніжками по подушках, наповненим каштанами, які діти зібрали во дворі.
У групі стіни прикрашені дитячими фотографіями, малюнками, виробами. Наприклад, намиста з бусин, які діти явно зробили самостійно. Кількість бусин дорівнює віку дитини. Три намистини – три роки, чотири намистини − чотири роки. Рухаємося далі, друга група якраз сидить на цікавому занятті: вихователі малюють веселі ілюстрації до історії про мавпочку, яка шукала маму.
Відкриваємо двері в групу і зустрічаємо самих маленьких – «Гномиків». Все в цій групі оформлено і продумано для діток від 1,5 до 3 років.
Дві молоді та турботливі виховательки мають великий досвід в роботі й проводять для діток заняття по різнобічному розвитку (пальчикові ігри, пластилін, фарби для пальчиків, намистини). Звичайно ж, розмовляють німецькою.
Протягом дня діти постійно говорять німецькою. Звісно, дітям між собою не забороняють спілкуватися російською або українською. Прислуховуюсь: переходять з німецької на українську і навпаки, видно, що їм легко і так, і так.
Процес вивчення німецької мови відбувається в ігровій формі, постійно підшукуються цікави теми. Наприклад, діти знайомляться з різними країнами світу, досліджують їх культури. Малюки самі обирають які країни вивчати, це по-перше. Вони майструють в стилістиці цієї держави. Якщо Італія – роблять вироби з різного виду пасти. Прапори теж малювали самі, а ще готували національні або найпопулярніші в країні страви.
Дізналася цікаву річ − багато батьків дітей, які навчаються в цьому садочку, не говорять німецькою. Не рахуючи німців, звісно. У цих батьків є чіткий план − німецький сад, німецька школа, німецький ВНЗ і це вже в самій Німеччині.
Садок регулярно організовує свята з батьками та спільне проведення часу. На цих заходах можна поспілкуватися з іншими родинами, зануритися у нове культурне середовище. Державні німецькі ВНЗ, до речі безкоштовні. Що стосується ціни у садочку KITA, то це 660 євро на місяць: перебування в саду, триразове харчування та всі заняття для діток .. Влітку діти мають можливість поїхати в мовний табір в Карпати, адже мають 6 тижнів канікул. А коли діти випускаються з садка, вони на ніч залишаються самі в KITA. З вихователями звичайно, просто без батьків. Це ініціація у доросле життя. Підсолоджують її цукерками 🙂
Аліна Ямпіль, мама Лії:
«Коли Лії виповнилося 2,5 роки, ми почали підшукувати для неї садочок. Для себе одразу вирішили, що це буде приватний садок. Ідеально, якби ще й англомовний. Але якось подорожували Німеччиною. Познайомилися з її культурою, стилем життя й тім, як держава дбає про своїх громадян, які можливості дає тим, хто приїжджає. Після чого вирішили, що майбутнє нашої дитини постараємося пов’язати з Німеччиною.
В один чудовий день, завдяки огляду Аревік, я дізнаюсь про німецький садок KITA! Не могла в це повірити! Це саме те, що ми шукали! За декілька днів ми всією сім’єю вже були на дні відкритих дверей у KITA.
Враження склалось лише позитивне, тому ми вирішили, що будемо подавати документи на вступ. І ось, вже три тижні, як Лія відвідує садок. Чудові вихователі, яких дитина полюбила одразу! Директорка Козіма взагалі, як на мене, ідеальна! Завжди цікавиться як проходить адаптація дитини, чи все нам подобається. Просторі чисті кімнати, смачна кухня й веселі кухари. Надійна охорона на кожному поверсі. І сад! Він великий та затишний. Атмосфера тут незвична, європейська! Садочок KITA − ван лав 🙂
Джерело і фото: http://mamaslet.com/